 |
 |
Дія перша |
Дія друга |
|
Граф Альберт закоханий у селянську дівчину Жізель. Щоб не виявити себе, він носить простий одяг. Жізель вважає його за селянина.У Жізелі є інший залицяльник - лісничий Ганс. Він намагається пояснити їй, що Альберт не той, за кого себе видає, але Жізель не слухає його. |
Опівночі Ганс приходить на могилу Жізелі. Поява віліс лякає його. Вночі віліси піднімаються з могили. Всіх, хто з'являється на кладовищі в цей час, вони примушують танцювати, доводячи їх до смерті. |
|
Жізель - Тетяна Білецька |
||
|
Залишившись наодинці, Ганс проникає у мисливський будинок и викрадає шпагу Альберта з графським гербом. Звуки ріжка сповіщають про наближення мисливців. Серед них наречена графа і її батько. Мисливці зупинилися на відпочинок у селі. Наречена графа Батільда, зачарована наївністю і красою Жізелі, дарує їй золотий медальйон. Селяни розпочинають свято урожаю. У розпалі веселощів з'являється Ганс і привселюдно звинувачує Альберта в брехні. Як доказ він по-казує шпагу графа. Жізель не хоче вірити цьому, тоді Ганс сурмить у ріг, і перед збентеженим графом з'являється його наречена. |
||
Жізель – Олена Філіп’єва |
||
Мірта, володарка віліс, викликає з могили тінь Жізелі, щоб прийняти її у хоровод.До могили приходить Альберт. Горе і відчай графа зворушують Жізель. Бона прощає його. |
||
Оточений вілісами, вибігає Ганс. Віліси знову и знову змушують його танцювати і, зак-ружлявши, Іптовхають в озеро. |
||
Така доля чекає и Альберта. Владним жестом Мірта наказу є йому танцювати. Жізель благає Мірту відпустити Альберта, але віліси невблаганні. Та з першим промінням сонця віліси втрачають силу. Альберт врятований. Жізель назавжди прощається з коханим. |
||
Вражена несподіваним обманом, Жізель божеволіє і вмирає. |
|
