Білинник Петро Сергійович
01(14).10.1906 Ахтирка Сумської обл.-14.10.1998, Київ
У 1986 р. музична громадськість України відзначала 80-ліття видатного українського співака Петра Білинника. У залі Будинку актора у Києві відбувся вечір, на якому ювіляр виконував романси, народні пісні, оперні арії, серед них досить складні - Каварадоссі, Вертера, Елеазара... Голос звучав свіжо, молодо, емоційно. Після виступу співак поділився ще й спогадами про свій творчий шлях. Це був останній публічний виступ артиста.
Петро Білинник - виріс у робітничий сім'ї на Донеччині. З малих літ почав співати у церковному хорі, а згодом в аматорському вокальному ансамблі. Гарний голос (тенор), музичне обдарування привели молодого робітника Пантелеймонівського заводу до музичного робітфаку (1931), а потім - до Харківської консерваторії (1933). Ще студентом Петро Білинник дебютував у новоствореному Харківському молодіжному музичному театрі у партії Берендея ("Снігуронька" М.Римського-Корсакова).
Оперний і камерний співак (лірико-драматичний тенор). Народний артист СРСР (1954).
В 1936 р. Петра Білинника зарахували до оперної трупи Великого театру. Вже це свідчило про неабияке його вокальне обдарування. Проте мрії молодого артиста співати провідні партії на знаменитій сцені не здійснилися. Внаслідок закулісних інтриг, яскравий голос Петра Білинника звучав лише в епізодичних партіях і до того ж в радянських операх-одноденках. У 1940 р. співак повернувся в Україну, де на сцені Харківського оперного театру з грандіозним успіхом виконав партії Петра ("Наталка Полтавка" М.Лисенка) та Андрія ("Запорожець за Дунаєм" С.Гулака-Артемовського). Потім були Пінкертон ("Мадам Баттерфлай" Дж.Пуччіні), Ленський ("Євгеній Онєгін" П.Чайковського), Князь ("Русалка" О.Даргомижського)...
Під час Другої світової війни оперні театри України були евакуйовані: Київський - до Уфи та Іркутська, Харківський - до Чити. Невдовзі вони об'єдналися і в 1942 р. Петро Білинник став солістом Київської опери. Він створив понад півсотні переконливих образів в класичних операх, серед яких були блискучі і неповторні інтерпретації образів Йонтека ("Галька" С.Монюшко), Єника ("Продана наречена" Б.Сметани), Лоенгріна в однойменній опері Р.Вагнера.
Співак не обмежувався виступами на оперній сцені. Творча дружба єднала Петра Білинника з Державною академічною капелою "Думка", Державною капелою бандуристів. Їхні концерти за участю народного артиста СРСР Петра Білинника перетворювалися у мистецькі події непересічного значення. Про це свідчить ряд платівок із записами їх спільних виступів.