 |
 |
ДІЯ 1 Майдан перед Братським собором в окупованому шляхтою Києві. Біля монастирської брами, оточений народом, кобзар співає про героїчне минуле запорожців і закликає постояти за Вітчизну в тяжкий для неї час. З’являються панські комісари і розгоняють народ.
З монастиря виходить Тарас Бульба із сином Остапом та ключарем. До них підбігає Андрій. Тарас просить ключаря виховувати молодих козаків, яких він полишає в бурсі на навчання, в дусі любові до Вітчизни і прощається з синами. "
 Остап Андрій розповідає братові про чарівну панночку, яку побачив у костьолі. Остап обурюється:
«Ох, доведуть тебе пани до горя». Наближається католицька процесія, попереду якої - воєвода з донькою. На майдані знову з’являється кобзар. Остап просить його заспівати бойову пісню. Народ, обурений неволею, підхоплює пісню кобзаря, яка закликає не коритися панам. Польські комісари із жовнірами намагаються схопити кобзаря. Народ захищає свого співця. Кобзар падає, скошений ворожою кулею. ДІЯ 2 Хата і подвір’я Тараса. Настя чекає приїзду синів.
Зворушлива зустріч матері з Остапом та Андрієм. Підходить Тарас Бульба. Він кепкує з одягу синів. Остап ображається і починає мірятися силою з батьком.  Настя - Л. Руденко Сходяться сусіди привітати Тараса з поверненням дітей. Приходить старий приятель Бульби - Товкач. Він просить «голуб’ят» розповісти, що в Києві твориться. Остап говорить, що на Вкраїні скрізь пани лютують і просить батька відпустити їх з братом на Запорожжя - Вітчизні послужити. Тарас вирішує їхати на Січ з синами, щоб згуртувати міцну силу на боротьбу за Україну. Гості одностайно схвалюють думку Тараса. Козаки готуються до походу. Настя кидається до дітей. Лине тужлива материнська пісня. Остап і Андрій заспокоюють неньку.
Входить Тарас. Він велить синам попрощатися з матір’ю. Вона намагається благословити дітей і падає непритомна. Тарас із синами, Товкачем і козаками вирушають на Січ. ДІЯ 3
Запорозька Січ. Деякі козаки лагодять зброю, а більшість нудяться. Тарас і Товкач дорікають січовикам, що «вони побабіли зі своїм отаманням». Козаки погоджуються з Тарасом і розбігаються по куренях, щоб скликати раду.
Вбігає збуджений Андрій. Невдовзі здійсниться його мрія. «В похід! В похід!» - захоплено вигукує він. Раптом захоплення Андрія змінюється тяжким передчуттям. В цю мить приходить Остап. Андрій просить брата не кидати його на чужій землі. Остап присоромлює і заспокоює брата: «Де будеш ти, там буду я!» З піднесенням Андрій і Остап співають про бенкет новий, на якому вони завгоюють собі вінок терновий або честь краєві всьому. На січовому майдані зібралися запорожці. Приходить кошовий отаман в оточенні козацьких старшин. Урочисто вносять прапор і січові клейноди. Більшість козаків виступає проти кошового. Він змушений покласти клейноди. Тарас Бульба і Товкач радять обрати кошовим мужнього Кирдягу. З’являється Кирдяга. За наполяганням ради він погоджується буди кошовим. Діди-січовики посипають землею голову Кирдяги й наказують вірно і щиро служити козацтву. Запорожці вигукують: «Кошовому слава! Запорожжю, Україні слава!»
 Ксьонз - В. Гриненко |
З’являється знесилений посланець. Він сповіщає, що шляхта палить, грабує рідну землю, вбиває людей. Запорожці хапаються за зброю. Кирдяга закликає йти на ворога. Лунає бойова пісня. Тарас Бульба, Товкач і всі січовики вирушають у похід.
 Марильця - Г. Ципола ДІЯ 4 Картина перша Козаки обложили фортецю Дубно. Табір спочиває. Андрієві не спиться, він мріє про свою кохану красуню. Поміж возами крадеться татарка, служниця Марильці Вона розповідає Андрієві про голод у фортеці, про панночку, яка вже три дні нічого не їла. Татарка просить його врятувати Марильцю. Андрій вагається. Та кохання до шляхтянки змушує його забути про честь і обов’язок перед Батьківщиною. Він бере мішок з харчами і разом з татаркою крадькома йде до печери, щоб таємним ходом проникнути у фортецю. Картина друга
Каплиця в замку воєводи. Шляхтичі благають Бога знищити ворожих схизматів. Татарка приводить до Марильці Андрія. Він падає на коліна перед нею і клянеться віддати за її кохання все, навіть найдорожче - Батьківщину. Заходять воєвода, ксьондз, вельможні пани. Воєвода дякує Андрієві за порятунок Марильці. Андрій просить руки його дочки. Шляхту обурює зухвалість холопа. Та ксьондз радить воєводі благословити їх на шлюб: «Він знає ходи й виходи ворожіі користь нам велику принесе! Слово, одне, а виконання - інше!» Воєвода приймає підступну пораду і призначає Андрія полковником. Картина третя
У запорожців після бою тяжкий настрій. Тарас Бульба говорить, що поляки вночі обійшли сплячих козаків, а татари зруйнували Січ. Полковник закликає знищити ворогів. Остап з юнацьким запалом підтримує батька. Тарас проголошує заклично, що найсильніша зброя козаків - побратимство. Запорожці одностайно підтримують Тараса. З’являється Задорожний, котрий вирвався з ворожого полону. Він розповідає Бульбі про Андрієву зраду. Тяжко переживає Тарас цю звістку. Посмутилися й запорожці. Козак повідомляє, що поляки виступили з фортеці. Тарас наказує рушити на ворога і просить козаків заманити Андрія. Запроданець у шляхетському одязі, із стрічкою на руці, розпалений боєм, переслідує козаків. Страшне батьківське «Стій!» зупиняє його: опускається шабля, яку Андрій заніс над вчорашнім бойовим товаришем. «Я породив такого, я й уб’ю» - такий вирок виносить Бульба синові-зраднику. Лунає постріл. Андрій падає. Підбігає Остап. Його душу крають почуття ненависті до зрадника і любові до брата. Шляхту переможено. Залишки розгромленого польського війська сховалися за фортечними мурами. Тарас закликає козаків ударити на Дубно.  Тарас - І. Паторжинський Картина четверта Жорстокий бій у фортеці. Шляхта чинить шале ний опір. Тарас Бульба з Остапом знищує ворогів. Переможно майорить січовий прапор. Запорожці вітають Тараса Бульбу та його сина Остапа.
|
