Гастролі

Творча репутація Київської опери була завжди дуже високою. Про це свідчить і той факт, що у 20 -30-ті рр. ХХ ст. її митці - співаки і диригенти - досить часто гастролювали у багатьох країнах світу, зокрема, у Німеччині, Польщі, Чехословаччині, Італії, Румунії.

Влітку 1935 р. артисти київського балету взяли участь у Міжнародному фестивалі фольклорного танцю у Лондоні, де здобули найвищу нагороду. Це були, власне, останні довоєнні гастролі українських митців, бо невдовзі за розпорядженням Сталіна опустилася "залізна завіса", яка перекрила будь-які контакти радянських людей із Заходом. Тільки після закінчення другої світової війни почали поволі відроджуватися міжнародні гастролі провідних співаків київської опери, які у 1945 - 1950 рр. побували з концертними програмами у США, Англії, Франції, Китаї. У 1960-х рр. з'явилася можливість виїзду усього театрального колективу із виставами: у червні 1963 р. - до Югославії, де було показано опери "Запорожець за Дунаєм" С.Гулака-Артемовського, "Мазепа" П.Чайковського та балет "Дон Кіхот" Л.Мінкуса.
Мистецьким проривом театру у Європу можна вважати тріумфальний виступ балетної трупи у Парижі (1964). Колектив показав три вистави - "Пахіту" Л.Мінкуса, "Франческу да Ріміні" П.Чайковського, "Підпоручика Кіже" С.Прокоф'єва, а також концертну програму, які пройшли при переповнених залах. Солісти балету Іраїда Лукашова та Валерій Парсєгов здобули найвищі нагороди фестивалю - Гран-прі, а також премії Анни Павлової та Вацлава Ніжинського. Київський балет отримав Золоту зірку - найвищу нагороду Французької академії танцю.

У 1960-х рр. балетний колектив відвідав Данію, Швецію, Норвегію, Ісландію, Італію (1964), Монте-Карло, Бельгію (1965), Румунію (1966), Францію (1967), Угорщину (1969). Гастрольний балетний репертуар у ті роки складали твори класичної та сучасної хореографії: "Лебедине озеро", "Лускунчик", "Спляча красуня" П.Чайковського, "Жізель" А.Адана, "Дон Кіхот" Л.Мінкуса, "Бахчисарайський фонтан" Б.Асаф'єва, "Шурале" Ф.Ярулліна, "Легенда про любов" А.Мелікова, "Лісова пісня" М.Скорульського. Зарубіжні глядачі познайомилися з майстерністю видатних митців українського балету - Валентини Калиновської, Олени Потапової, Алли Гавриленко, Іраїди Лукашової, Алли Лагоди, Елеонори Стебляк, Наталії Руденко, Миколи Апухтіна, Валерія Парсєгова, Веаніра Круглова, Федора Баклана, Роберта Клявіна, Геннадія Баукіна, Альфреда Новичонка та ін.

У 1970 р. з великим успіхом пройшли гастролі театру у Болгарії. У рамках фестивалю "Софійські музичні тижні", публіка познайомилася із виставами "Запорожець за Дунаєм" С.Гулака-Артемовського, "Милана" Г.Майбороди, "Лючія ді Ламмермур" Г.Доніцетті та "Отелло" Дж.Верді, у яких виступили провідні солісти опери Белла Руденко, Євгенія Мірошниченко, Віра Любимова, Клавдія Радченко, Валентина Река, Гізелла Ципола, Євдокія Колесник, Дмитро Гнатюк, Андрій Кикоть, Василь Третяк, Сергій Козак, Володимир Тимохін.
Київський балет гідно представляв українське хореографічне мистецтво й в наступні десятиліття. У Єгипті, Португалії, Японії були показані "Лісова пісня" М.Скорульського, "Дон Кіхот" Л.Мінкуса, "Спляча красуня", "Лускунчик" П.Чайковського. Зарубіжні любителі балету аплодували мистецтву Алли Гавриленко, Тетяни Таякіної, Людмили Сморгачової, Раїси Хилько, Лариси Шатилової, Валерія Ковтуна, Вадима Федотова, Миколи Прядченка та ін.
Колектив театру все частіше починають запрошувати на престижні музичні фестивалі у Румунії (1977), Іспанії (1979), Німеччині (1977, 1979).

У 1980-х рр. київський балет виступив у Індії, країнах Латинської Америки, на Філіппінах, Кубі, в Новій Зеландії, Сирії, Іспанії, Франції, тричі побував у Японії.
Активно гастролювала у 1980-х рр. й оперна трупа. У 1981 р. було показано оперу "Хованщина" М.Мусоргського у Ніцці (Франція), а через рік на Вісбаденському міжнародному музичному фестивалі, прозвучали київські інтерпретації "Катерини Ізмайлової" Д.Шостаковича, "Лючії ді Ламмермур" Г.Доніцетті. Справжнім відкриттям для любителів музики став показ опери "Тарас Бульба" М.Лисенка, який продемонстрував велич і силу української оперної класики.

У 1987 р. під час великих гастролей театру в Югославії у Бєлграді та Загребі було показано опери "Катерина Ізмайлова" Д.Шостаковича, "Борис Годунов" М.Мусоргського, балети "Ромео і Джульєтта" С.Прокоф'єва, "Лебедине озеро" П.Чайковського.
У 1991 р. на географічній карті Європи з'явилася суверенна і незалежна Україна. В історії театру також розпочалася якісно нова сторінка творчої біографії, пов'язана з активною інтеграцією київського оперно-балетного колективу у європейський культурний простір.

Велику роль у цьому відіграла відома німецька фірма "Ландграф", яка ось вже 10 років проводить щорічні весняні гастролі київської трупи у Німеччині, Швейцарії, Франції, Голландії, Данії, де колектив показав кращі вистави свого репертуару - "Борис Годунов", Хованщина" М.Мусоргського, "Мазепа", "Євгеній Онєгін", "Лебедине озеро", "Спляча красуня" П.Чайковського, "Князь Ігор" О.Бородіна, "Реквієм" Дж.Верді, "Попелюшка", "Ромео і Джульєтта" С.Прокоф'єва.

На початку 1992 р. відбулися гастролі київської оперно-балетної трупи у Парижі. Кияни показали на сцені Палацу конгресів п'ять вистав - "Хованщину" М.Мусоргського, "Мазепу", "Сплячу красуню", "Лускунчика" П.Чайковського, "Сильфіду" Х.Левенсхольда. Виступ колективу набув широкого резонансу у Європі і зробив театральний сезон у Франції, за визначенням преси, "українським".

Того ж року трупа виступила ще раз у Франції та Німеччині, показавши опери "Катерина Ізмайлова" Д.Шостаковича, "Євгеній Онєгін" П.Чайковського та балет "Ромео і Джульєтта" С.Прокоф'єва. Восени того ж року симфонічний оркестр Національної опери України взяв участь у фестивалі "Варшавська осінь".

У червні 1993 р. київська оперна трупа взяла участь у 55-му Міжнародному музичному фестивалі у Страсбурзі (Франція), де показала спільну українсько-німецько-французьку постановку опери "Набукко" Дж.Верді, а також вердіївський "Реквієм", який був виконаний у знаменитому Страсбурзькому кафедральному соборі.

Західноєвропейські країни - Франція, Швейцарія, Німеччина, Австрія, Данія - продовжували знайомитися з досягненнями київської опери і в наступні роки. До вже показаних під час зарубіжних гастролей вистав додалися малознані широкому музичному загалу твори - вокально-симфонічна поема С.Рахманінова "Дзвони", кантати "Олександр Невський" С.Прокоф'єва, "Страта Степана Разіна" Д.Шостаковича. Восени 1994 р. оперна трупа виступила на 43-му Міжнародному музичному фестивалі у Сантандері (Іспанія), а наступного року, на XXVIII оперному фестивалі у Лас-Пальмасі (Канарські острови). Гастрольну естафету підхопив балет, який знову поїхав до Японії з "Лебединим озером" та "Сплячою красунею" П.Чайковського. В 1995 р. київський балет вперше виступив у США, де в рамках фестивалю в Сполетто показав "Лебедине озеро" П.Чайковського та "Лісову пісню" М.Скорульського. Американська балетна критика надала перевагу київському балету перед колективами Великого та Маріїнського театрів.

У 1996 р. київська оперна трупа взяла участь у XLIV фестивалі "Друзі опери" у м. Корунья (Іспанія), де показала оперу "Борис Годунов" М.Мусоргського та "Реквієм" Дж.Верді, виступила з "Борисом Годуновим" на III Бидгоському фестивалі у Польщі, а також на оперно-балетному фестивалі "Будафест" в Угорщині. Солісти опери, хор та оркестр відвідали у 1997 р. Австрію та Німеччину, де з грандіозним успіхом репрезентували "Бориса Годунова" М.Мусоргського, "Набукко" Дж.Верді і "Страту Степана Разіна" Д.Шостаковича.

Балетна трупа "Лебединим озером" відкрила театральний сезон оновленого театру Лопе де Вега у Мадриді.
У 1998 р. відбулися традиційні весняні виступи у Німеччині та Швейцарії, де театр показав опери "Борис Годунов" М.Мусоргського, "Князь Ігор" О.Бородіна, балет "Марна пересторога" Л.Герольда.

До програми були включені також "Реквієм" Дж.Верді та кантата "Страта Степана Разіна" Д.Шостаковича. Влітку балетна трупа увосьме побувала у Японії з "Дон Кіхотом" Л.Мінкуса, "Лебединим озером", "Сплячою красунею" П.Чайковського, а також спільною українсько-японською модерновою постановкою балету в стилі буто "Крила пітьми".
Того ж року. балетну трупу знову запросили виступити на сцені мадридського театру Лопе де Вега. "Спляча красуня" П.Чайковського у виконанні киян була названа "справжньою історичною подією, найкращою виставою, яку бачила Іспанія за останні 20 років".

1999 р. започаткувався великим гастрольним турне по Європі (Німеччина, Голландія, Бельгія, Швейцарія, Франція).
Оперна трупа представила "Катерину Ізмайлову" Д.Шостаковича, "Аїду" та "Реквієм" Дж.Верді, Першу та Дев'яту симфонії Людвіга ван Бетховена, а балетна - "Кармен-сюїту" Ж.Бізе - Р.Щедріна, "Поцілунок феї" І.Стравинського та прем'єру - балет "Коппелія" Л.Деліба. Відбулися гастролі солістів опери, оркестру та хору у рамках міжнародного фестивалю "Бразильський Моцартеум".

У лютому-березні 2000 р. пройшли традиційні гастролі у Німеччині, Данії, Швейцарії, які завершилися у французькому місті Авіньон, де провідний музичний колектив з України вперше виступив у рамках знаного у світі фестивалю.

Перший рік третього тисячоліття розпочався для Національної опери України гастролями у Франції, Швейцарії, Данії та Німеччині. Головною окрасою гастролей стала презентація прем'єрної вистави - опери "Ромео і Джульєтта" Ш.Гуно, яку згодом з грандіозним успіхом було показано на фестивалі у Будапешті (Угорщина).