Репертуар

Балет на 1 дію
Жар-птиця
Ігор Стравінський
Жар-птиця

Лібрето Михайла Фокіна (редакція Віктора Литвинова).

Прем'єра на київській сцені відбулася 21 січня 2000 року.
Поновлення - 30 червня 2013 року.
 

СТИСЛИЙ ЗМІСТ

 

У похмурому царстві Кощія Безсмертного знемагають у неволі прекрасні дівчата та перетворені на почвар лицарі.

Сумно Кощію у власному царстві. Він наказує своїм вірним слугам викрасти й привести до нього Дівчину-красу. Тільки не милий він їй. Розлючений зневагою володар похмурого царства перетворює Дівчину-красу у фантастичну Жар-птицю, яка вже ніколи не зможе звільнитися від злих чар.

Зачаровано спостерігає політ Жар-птиці у нічному небі Іван-царевич. Незрима сила вабить його вполювати казкову істоту. У погоні за Жар-птицею юнак потрапляє у царство Кощія.

Птиця, яку піймав Іван-царевич, раптом перетворюється на прекрасну Дівчину-красу.

Розлючений Кощій намагається обернути Івана на почвару, але кохання Царевича і Дівчини-краси звільняє всіх від злих чарів.

ПРО БАЛЕТ «ЖАР-ПТИЦЯ»

Міфологія і національний фольклор – невичерпне джерело балетного мистецтва. З кількох тисяч створених за останні два століття хореографічних творів, мабуть, відсотків вісімдесят мають в основі сюжети народних казок. І тому, коли постало питання про яскравий, видовищний балет для «Російських сезонів» у Парижі, вибір впав на народну казку, а точніше – на один з фольклорних персонажів – Жар-птицю.

До створення балету долучилася ціла група діячів об'єднання «Мир искусства», зокрема, письменники О. Ремізов, П. Потьомкін, художники О. Головін, М. Стелецький. Лібрето замовили видатному балетмейстеру М. Фокіну, який використав мотиви казок «Кощій Безсмертний і Царівна, Краса ненаглядна», «Іван-царевич», «Жар-птиця і Сірий Вовк». За знаною лібретною канвою про Івана-царевича, який, полюючи за Жар-птицею, потрапляє у зачароване царство і не тільки визволяє із чар прекрасну Жар-птицю, але й добуває Кощієву смерть, ховався ширший естетичний контекст –розкриття безмежної внутрішньо-гармонійної краси, яка мала постати із вибухового буйства живопису, співзвучного язичницьким барвам прадавнього фольклору, який ніс в собі візію часу і слов'янського духу.

Музику нового балету замовили спочатку композитору О. Лядову, автору численних творів на казкові сюжети. Однак, через три місяці він повернув лібрето, так і не приступивши до роботи над балетом. Захоплено поставився до створення балету «Жар-птиця» і композитор М. Черепній, але спромігся написати на цю тему невелику фантазію. Сергій Дягілєв, натхненник і керівник «Російських сезонів», змушений був звернутися до молодого, ще малознаного композитора Ігоря Стравінського, який і втілив цей сюжет. За означенням Б. Асаф'єва, музика І. Стравінського вводила слухачів у «боротьбу» двох начал всередині фантастичного світу «мертвотних, що притискують до землі» сил злих чар Кощія і «стихії вітру і вогню», виразником яких стали Жар-птиця і Іван-царевич.

Новий твір Ігоря Стравінського (1882-1971) був сприйнятий неоднозначно. Багатьох захопив стилістичною розкутістю, широкою палітрою яскравого симфонічного письма. Але було чимало й таких, хто не сприйняв цей балет, вважав його «гармонійно пихатим». Але найтоншу й найвірнішу оцінку першого балету І. Стравінського дав відомий французький композитор Клод Дебюссі, назвавши його «чарівно оригінальним».

Одноактний балет на дві картини в оформленні О. Головіна та Л. Бакста (костюми) був показаний вперше 26 червня 1910 року на сцені Паризької опери, згодом йшов на багатьох сценах у виконанні різних як класичних, так і модерних труп. На київській сцені перше втілення балету відбулося у 1990 році (диригент-постановник – В. Кожухар, балетмейстер – В. Литвинов, сценографія і костюми – М. Левитської).

 

Василь Туркевич,
заслужений діяч мистецтв України